Блин, братаны, я ощутил такой угар, что просто охуел нафик! Ща вам расскажу, как я купил закладку и отдыхал в стрип-клубе, ахуеть!
Дело было на днях, когда я был выебан на все сто. Знаете, никто не знает, как охуенно себя чувствовать, пока не попробуешь эту шляпу. В общем, наркотики - это мое всё, братаны. После того, как я попробовал эту реальность в образе белого ореха, я просто пиздец как залип и понял, что шиза это мое новое любимое состояние.
Так вот, я решил купить закладку и поехать отдыхать в стрип-клуб. Заказал я этот наркотический сорт у своего старого приятеля, который всегда толкает качественный товар. Позвонил ему, попросил пакетик, а он мне: "Да легко, братишка, скок тебе надо?" Я ему отвечаю: "Давай залей на полтыка и приезжай ко мне, я у тебя с баблом расчитаюсь". И так, ради этой шляпы я даже свой последний грош отдал, потому что без нее нахуй все похуй, особенно отдых в стрип-клубе.
Когда этот уебок приехал, я забрал свои шишки и поехал в клуб. Там были такие красотки, что просто охуеть можно! Я знал, что с таким товаром, как у меня, никто не откажет шмалять через рот. Заложил я в одном из комнат просторный столик, чтобы наблюдать за всем этим ахуенным шоу.
Каждая телка в этом стрип-клубе выглядела так, будто она с голубыми штанами, такие они были большие и сочные. Я поддерживал их, братишки, конфетками и напитками, и они в свою очередь показывали мне свои клевые фишки. Такой атмосферы я еще не ощущал - мой мозг просто агрился от удовольствия.
Я пустил музон на полную, чтобы еще больше насладиться шизой, а сам шмалял одну за другой. В общем, я был в пике своей кайфовой жизни. Ни одна сука не прошла мимо меня - все они были охуительными, как наркотика от меня. Я всем толкал свою энергию и наслаждался каждой секундой.
Я чувствовал себя просто ушибленным от этой ненормальной эйфории. Мир стал ярче, сильнее, ощущения просто перекрывали все другие мелочи, и я понял, что живу только в моменте. Эта закладка открыла мне новую сторону блядского мира, и я уже не мог без нее существовать.
Когда шишки кончились, я понял, что пора покидать этот адский рай. Но я знал, что эта складочка закладок не остановится, потому что у меня всегда найдется денежка, чтобы толкать эту химию. Я уехал оттуда удовлетворенным и счастливым, потому что я понял, что кайф жизни - это кайф от наркотиков и кайф от стрип-клуба.
И вот так, братва, я провел свой вечер. Если вы еще не пробовали этот угар, рекомендую вам срочно исправить эту ситуацию. Шляпа дает новые ощущения, она затмевает все твои проблемы и превращает тебя в настоящего кайфового наркомана. Дайте себе шанс и попробуйте этот ненормальный сорт. Уверяю, вы не пожалеете!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
